Чт. Бер 28th, 2024

Шостий рік поспіль 11 лютого відзначається Міжнародний день жінок та дівчат у науці. Свій внесок зробили й українки діаспори.

Про декількох з них розповідає Diaspora.ua.

Зокрема, варто згадати канадку українського походження професорку Сильвію Ольгу Федорук (5 травня 1927, Канора, Канада — 26 вересня 2012, Саскатун, Канада) – онкологиню, ректорку Саскачеванського університету та лейтенант-губернаторку провінції Саскачеван у 1988 -1994 роках, учасницю розробки першого у світі апарата «Кобальт-60» та одного з перших ядерних медичних сканерів.

У 1947 році разом з дипломом бакалавра з фізики у Саскачевані Федорук отримала і Золоту медаль губернатора провінції. Дівчина також чудово грала в баскетбол за університетську команду та працювала паралельно з навчанням.

Федорук зробила блискучу кар’єру у медицині в галузі діагностики ракових захворювань. Вона брала участь у розробці першого у світі апарата «Кобальт-60» та одного з перших ядерних медичних сканерів. 35 років пропрацювала головним медичним фізиком у Саскатунській онкологічній клініці. Була членом низки наукових медичних товариств, консультантом з ядерної медицини в міжнародному агентстві атомної енергії у Відні та першим членом Комісії з питань ядерної безпеки Канади жіночої статі.

У 1986 році Федорук стала ректоркою Саскачеванського університету і перебувала на цій посаді до 1991 року. Загалом 1986 рік був роком визнання її досягнень у різних сферах: вона отримала орден заслуг Саскачевану, її призначили офіцером Ордену Канади та обрали жінкою року та нагородили орденом «За заслуги» – вищою нагородою провінції Саскачеван.

Крім того, її було включено до Зали слави керлінгу Канади – з 1961 р. Федорук грала в першому Чемпіонаті Канади з керлінгу, її команда перемогла в турнірі; у 1971-1972 рр. вона очолювала жіночу асоціацію керлінгу Канади. У 1986 році була також заснована премія її імені в галузі медичної фізики «За найкращу наукову статтю».

Свідченням авторитету та визнання Сильвії Федорук як науковиці, медика та громадянки стало призначення у 1988 році лейтенант-губернаторкою провінції Саскачеван, тобто представником Її величності королеви в уряді провінції. Виконуючи свої обов’язки на цій посаді, вона зачитувала тронну промову, відкривала законодавчі збори, формально призначала прем’єр-міністра та уряд, давала королівську резолюцію усім законопроектам перед вступом в дію, а також підписувала усе офіційні документи.

Сильвія Федорук – кавалер Ордену Канади (1987), їй було присвоєно п’ять різних ступенів доктора в п’яти різних університетах Канади. Ще за життя у 2009 році за заслуги в медицині та громадському житті країни Сильвію Федорук було включено до Зали слави.

Раніше, у 1990-х роках, на її честь у Саскатуні було названо вулицю, яка перетворилася на одну з головних автомагістралей.

Міжнародний день жінок та дівчат у науці слід згадати й про Джейн Любченко (Jane Lubchenco) — американську вчену-гідробіологиню українського походження. Вона – голова Національного управління з проблем океану і атмосфери США в 2009-2014 рр., перша жінка і перша етнічна українка на цій посаді.

Любченко народилася 4 грудня 1947 року у м. Денвер, Колорадо, в родині українського походження. Її прадід був землеробом з України, а прабабця – однією з перших жінок, що домоглася права навчатися в університеті.

Любченко здобула освіту в коледжі Колорадо, Гарвардському та Вашингтонському університетах. Доктор філософії. Гідробіолог з 40-річним стажем досліджень океану. Працювала в Орегонському університеті. Є членкинею Національної академії наук США, Національної наукової ради, Американської академії мистецтв та наук, Лондонського королівського наукового товариства.

Серед найвищих нагород Джейн Любченко – стипендія МакАртура, премії Тайлера за сприяння збереженню навколишнього середовища, Американської асоціації сприяння розвитку науки (2003) та «Блакитна Планета» (2011).

Телесюжет про Джейн Любченко: https://m.youtube.com/watch?v=fF2GFZ3P6mk

Акторка й винахідниця Геді Ламар винайшла методи розширення спектра зв’язку та стрибкоподібного перестроювання частоти, які необхідні для бездротового зв’язку від докомп’ютерної ери і до наших днів. У 1942 році вона запатентувала систему, що дозволяє на відстані керувати торпедами. Цінність технології псевдовипадкового перестроювання робочої частоти була оцінена тільки з роками. Як зазначається, без винаходу Ламар не літали б військові супутники та не працювали б стільникові телефони стандарту GSM.

У серпні 1942 р. Ламар отримала патент «Секретна система зв’язку (Secret Communication System)», який і став основою для зв’язку з розширеним спектром, що сьогодні використовується всюди, від мобільних телефонів до Wi-Fi 802.11 і GPS.

Геді (Хеді) Ламар (справжнє ім’я Гедвіга Кіслер) народилася 9 листопада 1914 р. у столиці Відні. Її батьком був банкір зі Львова, а мати походила із Будапешта. З дитинства батьки розвивали талант Геді й віддали її до театральної школи. У 16 років відбувся її дебют у фільмі «Дівчина в нічному клубі». Відомий тоді театральний режисер Макс Райнхардт назвав юну Геді найкрасивішою жінкою Європи.

В 1933 р. до Ламар прийшла світова слава, завдяки ролі у фільмі «Екстаз». У тому ж році їй запропонував руку і серце австрійський мільйонер виробник зброї Фріц Мандль. Проте шлюб тривав недовго: однієї ночі Геді втекла і на пароплаві «Нормандія» вирушила до США.

За океаном її чекав успішний контракт з Metro-Goldwyn-Mayer на 30 млн доларів. Найвідоміші її фільми «Алжир», «Леді в тропіках», «Тортилья – Флет», «Небезпечний експеримент». Причому вона стала однією з найдорожчих акторок того часу.

В особистому житті Ламар теж була незвичайною – вона вийшла заміж 6 разів та мала трьох дітей. Померла в 2000 році в Флориді, коли їй виповнилось 86 років. За заповітом її прах розвіяли у Віденському лісі.

У 1997 році Ламар офіційно нагородили за відкриття. На її честь 9 листопада стало Днем винахідника в багатьох німецькомовних країнах. На початку 2014 року Геді Ламар було додано в Зал Слави Винахідників. Також вона зображена на заставці при завантаженні програми Corel Draw 8-ої і 9-ої версій.

Невеличку підбірку жінок з України, які присвятили життя науці й здійснили наукові відкриття, зробив Український інститут національної пам’яті.

Від Яна