Публічний образ жінок-політиків привертає не менше уваги, ніж їхня політична програма. У Домініканській Республіці, де жіноче лідерство впевнено набирає сили, питання зовнішності стає частиною професійної дискусії про те, як місцеві політикині перетворюють візуальні комунікації на інструмент політичного впливу.
Жінки-політикині в Домініканській Республіці перебувають під пильною увагою громадськості. Одні не замислюються про свій імідж, інші, навпаки, чудово усвідомлюють силу стилю як інструменту особистої комунікації та підтримки своїх цінностей і політичної платформи. При цьому публічний образ жінок-політиків досі оцінюється за іншими критеріями, ніж їхніх колег-чоловіків. Тоді як для чоловіків обговорення зовнішності залишається поза межами професійної дискусії, їхнім колегам доводиться буквально боротися за право, щоб їх сприймали всерйоз. Як слушно зауважила перша президентка Чилі Мішель Бачелет: «Ми не зобов’язані слідувати чоловічим кодексам, щоб довести, на що здатні». Але на практиці жінкам у політиці постійно доводиться балансувати між очікуванням «суворого» ділового стилю та тиском «бути собою».
Дослідження Університету Палермо на прикладі Маргарет Тетчер показало, що навіть у найсильніших лідерок одяг ставав інструментом влади. В її випадку стратегія полягала в тому, щоб включити в гардероб елементи, які традиційно асоціюються з мужністю, і проєктувати образ непорушного авторитету. До речі, у Латинській Америці в останні роки відбулися значні зміни: президентками стали Клаудія Шейнбаум у Мексиці (2024), Лаура Фернандес у Коста-Риці (2026) та Кейко Фухіморі в Перу (2026).
Показовим прикладом є нещодавня дискусія навколо метелика-краватки Зораїми Куельйо, віцепрезидентки та координаторки з державної політики Партії домініканського визволення (PLD). Публікація в соцмережах, яка критикувала її аксесуар, викликала бурхливу реакцію. У відповідь Куельйо звернула увагу на суперечність, де суспільство на словах вимагає від політиків скромності, чесності та близькості до народу, але на ділі заохочує розкіш і статусні символи.
Попри збереження цього тиску, жіноче лідерство в Домініканській Республіці впевнено набирає сили. Кароліна Мехія, перша жінка, яка обійняла посаду мера Національного округу, – одна з найпомітніших фігур. Її називають кандидаткою в президенти від Партії революційної модернізації (PRM) на виборах 2028 року. У побудові іміджу вона робить ставку на строгі брючні костюми та стримані кольори, які підкреслюють професійний підхід. Останнім часом у її гардеробі все частіше з’являються широкі штани в поєднанні з кедами або кросівками. Цей елемент додає образу сучасної динаміки та візуально зближує з виборцями, особливо з молодіжною аудиторією. Її стратегія зосереджена на поточній роботі, а не на гучній передвиборчій риторицізміцнює авторитетні позиції.
Ракель Пенья, чинна віцепрезидентка країни, представляє стиль управління, який характеризують як стриманий, дисциплінований та орієнтований на результат. За два десятиліття досвіду в академічній та підприємницькій сферах вона виробила модель керівництва, засновану на відкритості та послідовності.Вона зберігає зв’язок із громадянами, але при цьому діє системно в межах державного порядку денного. В одязі вона надає перевагу елегантному класичному стилю,спідницям або сукням у поєднанні з піджаком, що створює образ витонченої та впевненої жінки-політика. Її підхід ґрунтується на професійній репутації, а не на публічній ефектності.
Глорія Рейєс, нинішня міністерка у справах жінок, –представниця нового покоління. Ставши в 2016 році наймолодшою депутаткою в історії країни, вона ініціювала важливі законодавчі зміни, включаючи боротьбу за скасування дитячих шлюбів та внесення гендерного паритету до закону про політичні партії. Її публічний образ будується не лише навколо професійних досягнень, а й навколо цінностей сім’ї та турботи. Усуспільному сприйнятті вона часто асоціюється з образом матері, що підкреслює її людяність і зв’язок із повсякденними турботами громадян. Цей аспект її іміджу посилює довіру та робить її фігуру ближче для широких верств населення.
Показовий і приклад Марії Мерседес Ортіс Ділоне, сенаторки від провінції Ерманас-Мірабаль. У 2026 році вона була обрана спікеркою фракції правлячої партії в Сенаті. Вона також очолює Латиноамериканську мережу жінок-муніципальних діячів, що підкреслює регіональне визнання її лідерських якостей. Її кар’єра це приклад послідовного сходження від муніципального рівня до національної політики, що демонструє, як жіноче лідерство поступово зміцнюється на всіх поверхах влади.В одночас її діловий стиль без зайвої пишності, відображає її фокус на роботі, а не на публічній ефектності.
Міріам Херман Бріто, колишня генеральна прокурорка країни (2020–2025), відома своїм прямим і безкомпромісним стилем управління. Нині вона досізалишається впливовою фігурою, обіймаючи посади у радах директорів кількох великих компаній, і зберігає репутацію «залізної леді» домініканської політики. Її стиль це стримана елегантність і ділова строгість, що повністю відповідає її іміджу принципової політикині.
Чинна генеральна прокурорка з 2025 року, Єні Беренісе Рейносо, вирізняється екстравагантним стилем,модними костюмами та сукнями, що контрастують із традиційним державним дрес-кодом. Також вона очолює боротьбу з корупцією. Проте її професійна жорсткість у поєднанні з яскравою візуальною самопрезентацією робить її однією з найпомітніших фігур у сучасній домініканській політиці.
Важливо відзначити й тих, хто проклав шлях для інших. Мілагрос Ортіс Бош стала першою жінкою-віцепрезиденткою Домініканської Республіки, а Міну Таварес Мірабаль – першою, хто балотувався в президенти від власної партії. Ці історичні приклади надихають нове покоління політикинь, таких як Бетті Херонімо, мер Санто-Домінго-Норте, та Фаріде Рафуль, міністерка внутрішніх справ і поліції.
Успіх цих впливових жінок показує, що в Домініканській Республіці поступово змінюється сприйняття жіночого лідерства. Однак, як зазначають аналітики, реальна влада досі часто оцінюється за подвійними стандартами. Обговорення зовнішності –лише один із аспектів ширшої проблеми сприйняття жінок у політиці. Сам факт, що сьогодні в Домінікані відразу кілька жінок реально претендують на вищі посади, свідчить про те, що час «винятків» минає, на зміну приходить системна присутність жінок у великій політиці.
Підготовлено за підтримки Торгово-промисловоїпалати України, спеціально для Business Women. Представник ТПП України в Домініканській Республіці, Стелла Кургаєва.
Фото: з відкритих джерел