Під час III Міжнародної зустрічі «Світового українства» важливе питання, що стосується прав українців за кордоном, порушила засновниця українсько-німецької громадської організації Nord Haus UA e. V. Оксана Шоорлеммер. Під час свого онлайн-виступу вона розповіла про особисту ситуацію, пов’язану з припиненням її українського громадянства, а також про багаторічну діяльність української громади в Німеччині та підтримку України.
«Я не хотіла віддавати своє українське громадянство»
Оксана Шоорлеммер розповіла учасникам зустрічі, що нещодавно отримала лист від Посольства України в Німеччині щодо її клопотання про вихід із громадянства України, яке вона подавала ще кілька років тому у зв’язку з набуттям громадянства Німеччини.
За її словами, у листі повідомлялося, що її клопотання було задоволене після тривалого розгляду, а після підписання відповідного указу вона більше не може вважатися громадянкою України. На повернення українського паспорта їй, як вона зазначила, було надано лише 14 днів.
Особливо гостро Оксана Шоорлеммер наголосила на тому, що протягом майже п’яти років після подання документів не отримувала інформації про перебіг розгляду свого клопотання.
«Я не хотіла зовсім віддавати своє українське громадянство, але цей варіант був єдиний можливий, щоб отримати німецьке громадянство», — зазначила вона.
За словами спікерки, до неї вже звертаються інші українці в Німеччині, які опинилися у схожій ситуації. Саме тому вона вважає необхідним привернути увагу до проблеми на державному рівні та забезпечити належне інформування українців за кордоном щодо рішень, які стосуються їхнього громадянства.
Оксана Шоорлеммер повідомила, що вже звернулася до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця з проханням про допомогу. Вона також запропонувала розглянути можливість спільного звернення українців за кордоном до Міністерства закордонних справ України.
Громадянство як право голосу та зв’язок з Україною
Окремо Оксана Шоорлеммер наголосила на тому, що питання громадянства для українців, які живуть за кордоном, виходить далеко за межі документального статусу.
Вона підкреслила, що українці за кордоном продовжують активно підтримувати свою державу, працюють із представниками іноземних органів влади, реалізують гуманітарні та міжнародні проєкти й представляють Україну у своїх країнах проживання.
На її думку, саме тому важливо зберігати зв’язок таких людей з Україною та забезпечувати можливість реалізовувати свої громадянські права.
«Ми маємо також право голосу за кордоном, як українці», — сказала Оксана Шоорлеммер, наголошуючи на важливості голосу української діаспори.
Вона закликала не замовчувати подібні ситуації та використовувати міжнародні зустрічі українців як майданчик для відкритого обговорення проблем, які потребують вирішення.
Понад 20 років роботи для України в Німеччині
Попри особисту ситуацію, значна частина виступу Оксани Шоорлеммер була присвячена діяльності українців у Німеччині та підтримці України.
Вона розповіла, що почала активно працювати з українською громадою ще понад 20 років тому. Від самого початку свого життя в Німеччині вона приділяла особливу увагу збереженню української мови, традицій і культури.
«Якщо ми не будемо розмовляти українською мовою, не будемо шанувати, берегти і відновлювати традиції українські за кордоном, у нас не буде майбутнього, де ми могли б спільно об’єднати наші зусилля», — зазначила вона.
Оксана Шоорлеммер наголосила, що саме об’єднання українців у різних країнах світу сьогодні дозволяє ефективніше підтримувати Україну.
Після початку повномасштабної війни одним із ключових напрямів роботи її організації стала гуманітарна допомога Україні. Особливу увагу приділяють підтримці українських військових і ветеранів, які приїжджають до Німеччини на лікування.
Співпраця Німеччини та Чернігівщини
Окремо під час виступу Оксана Шоорлеммер розповіла про співпрацю землі Мекленбург — Передня Померанія з Черніговом і Чернігівською областю.
За її словами, партнерство активно розвивається у різних напрямах. Йдеться, зокрема, про допомогу у створенні укриттів, відновленні архівів, реалізації гуманітарних проєктів та роботі з дітьми. Щороку дітей із Чернігівщини запрошують до Німеччини.
Важливим результатом цієї співпраці стало створення в структурі влади землі окремого напряму роботи з Україною. Як зазначила Оксана Шоорлеммер, до 2024 року подібного спеціалізованого напряму, присвяченого співпраці саме з Україною, у структурі землі не існувало.
Вона наголосила, що партнерство має бути взаємним — не лише Україна потребує підтримки, а й європейські партнери можуть багато чого навчитися в українців, зокрема стійкості та здатності діяти в надзвичайно складних умовах.
«Такі форуми дуже важливі»
Завершуючи свій виступ, Оксана Шоорлеммер наголосила на необхідності відкритого діалогу між українцями з різних країн.
На її переконання, міжнародні зустрічі мають бути простором не лише для презентації позитивних результатів діяльності українців за кордоном, а й для обговорення складних питань, пошуку рішень та формування спільного бачення майбутнього.
«Такі форуми дуже важливі, щоб піднімати не лише питання, що ми зробили, позитивні речі, а те, що ми можемо зробити для майбутнього нашої країни навіть за кордоном», — підкреслила Оксана Шоорлеммер.
Її виступ став важливим нагадуванням про те, що українці за кордоном залишаються невід’ємною частиною українського світового простору. Вони підтримують Україну, представляють її інтереси, розвивають міжнародні партнерства та працюють над збереженням української ідентичності.
Водночас їхні права, можливості та зв’язок із державою потребують постійної уваги й відкритого діалогу.
Саме такі питання — від міжнародної співпраці та гуманітарної підтримки до захисту прав українців за кордоном — стали частиною III Міжнародної зустрічі «Світового українства», об’єднавши представників української громади з різних країн навколо спільної мети — сильної та єдиної України.