Карантинні обмеження, запроваджені більшістю держав світу через коронавірус, дещо зменшили потік українських трудових міґрантів до європейських країн, до того ж ускладнили для них процес працевлаштування.
“Утім, попри незахищеність, громадяни України не полишають спроб «випробувати долю», і дуже часто їдуть на закордонні заробітки на свій страх і ризик. «Якщо люди їхали навмання, навіть не знаючи достеменно, до кого з роботодавців, яким чином будуть працевлаштовані і, можливо, навіть влаштовані в «сірій зоні», неофіційно, то всі проблеми, які можуть виникнути, будуть вирішувати за їхній рахунок»”.
Попереджає Тетяна Пашкіна, українська експертка ринку праці
Фахівці наголошують, що для роботодавців, особливо у теперішніх складних умовах, ключовою є економія. А це додає ризиків нелегальному шукачу роботи.
“Звісно, роботодавці у всіх країнах, у т. ч. в Республіці Польща (РП), намагаються заощадити. Не таємниця, що в тій же Польщі є люди, котрі працюють офіційно (і таких уже більшість), і ті, хто працює неофіційно”.
Заначає Віталій Михайлов, директор компанії World Staff
Експерти зазначають, у таких ситуаціях вирішувати більшість проблем, зокрема, враховуючи епідеміологічну ситуацію, могли би страхові поліси. Але люди, які працюють наполовину легально, найчастіше їх просто не мають.
З іншого боку, використати поліс може бути складно, тому заробітчани намагаються обійти ситуацію.
“Ми часто розуміємо, що ці страхові поліси є неефективними, використання їх ускладнене й інколи люди умисно обходять ці ситуації. Мало захищеними українці є й юридично. В ідеалі — у разі будь-яких проблем із правоохоронцями в інших країнах — українці мають отримати повноцінну юридичну допомогу з боку дипломатичних служб або консульств. Втім, насправді ситуація далека від бажаного. Зараз значною мірою все залежить від роботи того чи іншого посольства чи консульства. В якійсь країні краща ситуація, в якійсь гірша”.
Пояснює Руслан Бортник, директор Українського інституту аналізу і менеджменту політики
