Психологічне здоров’я сьогодні — одна з найважливіших складових нашої стійкості. У час постійних викликів, тривалого стресу та невизначеності особливо важливо вміти підтримувати себе, своїх близьких і вчасно звертатися по допомогу.
Як розпізнати перші сигнали емоційного виснаження, чому не варто відкладати зустріч із психологом та як зберегти внутрішню опору навіть у найскладніші періоди — про це розповіла Анастасія Заболотна, магістр психології, медичний психолог, засновниця приватної психологічної практики, тренерка та експертка міжнародних психологічних програм.
Що свого часу привело Вас у психологію та чому Ви обрали саме цей професійний шлях?
Шлях у психологію для мене був усвідомленим і природним. Мене завжди цікавило, чому люди реагують по-різному на однакові події, як формуються наші емоції, поведінка та внутрішні переконання.
«Для мене психологія — це не про те, щоб давати поради. Це про створення безпечного простору, у якому людина може краще зрозуміти себе та знайти власні ресурси.»
Саме тому я обрала медичну психологію. Цей напрям поєднує знання про психіку, роботу мозку, тіло та вплив життєвих обставин на наше самопочуття. Моє завдання як психолога — допомогти людині не лише впоратися з труднощами, а й навчитися жити більш усвідомлено.
З якими психологічними запитами українці сьогодні звертаються до Вас найчастіше? Чи змінилися вони за останні роки?
За останні роки психологічні запити українців суттєво змінилися. Якщо раніше люди частіше приходили із труднощами у стосунках, питаннями самооцінки чи професійного розвитку, то сьогодні переважають наслідки тривалого стресу.
«Люди дедалі більше розуміють, що психічне здоров’я потребує такої ж уваги, як і фізичне.»
Найчастіше це тривожність, панічні атаки, емоційне виснаження, порушення сну, складнощі у спілкуванні в сім’ї, адаптація дітей до нових умов життя. Водночас дедалі більше людей звертаються не тоді, коли вже дуже важко, а для профілактики та підтримки власного психологічного ресурсу.
Як зрозуміти, що людині вже варто звернутися до психолога?
Багато людей відкладають цей крок, сподіваючись, що труднощі минуть самі собою. Проте рання підтримка допомагає значно швидше відновити емоційну рівновагу.
«Звернення до психолога — це не ознака слабкості. Це прояв відповідальності за себе.»
Якщо людина тривалий час не може впоратися зі своїми переживаннями, постійно повертається до одних і тих самих проблем, відчуває тривогу, втрачає інтерес до життя, а її стан уже впливає на роботу, здоров’я чи стосунки — це достатній привід звернутися до спеціаліста.
Ви працюєте в інтегративному підході. У чому його перевага?
Універсального психологічного методу не існує. Саме тому у своїй практиці я поєдную арттерапію, когнітивно-поведінкові техніки, наративні та сенсорні практики.
«Я не підлаштовую людину під методику — я підбираю методику під людину.»
Для дітей найкраще працюють творчість, гра та арттерапія, адже саме через них вони природно проживають свої переживання. Підліткам і дорослим часто допомагають когнітивно-поведінкові техніки, які мають потужну доказову базу. Якщо ж людина краще сприймає роботу через образи чи творчість, ефективними стають арттерапевтичні практики.
Саме індивідуальний підхід дозволяє знайти рішення, яке буде найбільш дієвим для конкретної людини.
Ви багато працюєте з дітьми, підлітками та їхніми родинами. Як батькам підтримати дитину в умовах тривалого стресу?
У непрості часи саме дорослі стають для дітей головною опорою. Найважливіше — залишатися поруч, бути уважними та передбачуваними.
«Дітям не потрібні ідеальні батьки. Їм потрібні дорослі, які готові вислухати, прийняти їхні емоції та бути поруч.»
Важливо зберігати зрозумілий режим дня, підтримувати сімейні традиції, проводити час разом без гаджетів, заохочувати фізичну активність та гру. Саме через гру дитина часто проживає свої переживання набагато ефективніше, ніж через слова.
Емоційне вигорання стало дуже поширеним явищем. Які його перші ознаки?
Вигорання не з’являється за один день. Воно накопичується поступово, тому дуже важливо навчитися вчасно помічати його сигнали.
«Найкраща профілактика вигорання — не чекати моменту, коли організм повністю виснажиться.»
Першими ознаками стають постійна втома, яка не минає навіть після відпочинку, дратівливість, зниження мотивації, байдужість до того, що раніше приносило задоволення. Регулярний відпочинок, турбота про сон, фізична активність, підтримка близьких і своєчасне звернення до психолога допомагають запобігти поглибленню цього стану.
Ви є експерткою міжнародної програми «Здоров’я дітей України». Який досвід цієї роботи найбільше вплинув на Вас?
Робота з дітьми, які пережили втрати, вимушене переселення або життя в умовах війни, ще більше переконала мене в тому, наскільки великою є здатність людини до відновлення.
«Психологічна допомога — це не про те, щоб забути пережите. Це про те, щоб навчитися жити зі своїм досвідом і поступово повертати відчуття безпеки.»
Кожна дитина проживає травматичні події по-своєму, тому шаблонних рішень у психології не існує. Головними залишаються уважність, професійність та індивідуальний підхід.
Яку головну пораду Ви дали б сьогодні кожній людині, яка прагне зберегти своє психологічне здоров’я?
У повсякденному житті ми часто дбаємо про інших, але забуваємо звернути увагу на власний емоційний стан.
«Просити про допомогу — нормально. Піклуватися про себе — не егоїзм. Саме з турботи про себе починається можливість бути опорою для інших.»
Психологічне здоров’я — це не відсутність труднощів чи негативних емоцій. Це здатність вчасно їх помічати, проживати, звертатися по підтримку та поступово відновлювати власний внутрішній ресурс. Саме це сьогодні допомагає залишатися сильними, стійкими та зберігати якість життя навіть у найскладніші часи.
Фото: з архіву Анастасії Заболотної