У Чернівцях під час Петрівського ярмарку встановили новий рекорд України — виготовили найбільший батьківський весільний калач, який є символом буковинської весільної традиції та родинного благословення. Разом із декоративними елементами його вага сягнула 665 кілограмів, а висота — 160 сантиметрів.
Про це повідомляє Книга світових рекордів.
Символ українських традицій став рекордсменом
Рекорд було офіційно зафіксовано під час Петрівського ярмарку — одного з наймасштабніших культурно-гастрономічних заходів Буковини, що щороку об’єднує місцевих виробників, ремісників та крафтових пекарів.
Автором рекордного виробу стала мережа фірмових магазинів NIKONOVA. Саме її майстри створили найбільший в Україні батьківський весільний калач, відтворивши один із найважливіших символів української весільної обрядовості.
Окремою відзнакою Книги світових рекордів нагородили засновницю мережі NIKONOVA Наталію Ніконову — за реалізацію та втілення рекордного проєкту.
Офіційну фіксацію рекорду здійснив представник Книги світових рекордів у Чернівецькій області Михайло Хмелевський.
Для створення унікального калача використали 461,5 кілограма борошна, 171,6 літра води, 1 147 яєць, понад 50 кілограмів цукру, майже 27 кілограмів маргарину, понад 13 кілограмів дріжджів, 11,4 літра олії та понад 4,5 кілограма солі.
Після офіційної реєстрації рекорду калач не залишився лише експозицією. Його розділили між гостями Петрівського ярмарку, щоб кожен охочий зміг скуштувати символічний хліб і долучитися до історичної події.
Батьківський весільний калач здавна є одним із головних атрибутів українського весілля. Він символізує батьківське благословення молодят, добробут, продовження роду та єдність двох родин. Декоративні елементи виробу також мають особливе значення: колоски уособлюють достаток, голуби — любов і вірність, переплетення — єдність сімей, квіти — красу та процвітання, а сонце — захист і благословення.
Організатори зазначають, що проєкт мав на меті не лише встановлення рекорду, а й популяризацію українських весільних традицій, збереження нематеріальної культурної спадщини, підтримку крафтового хлібопекарства та привернення уваги до культурної спадщини Буковини.
Фото: Книга світових рекордів