Вт. Бер 19th, 2024

В CEO Club Ukraine відбулась зустріч із серії розмов про мистецтво. Гостем був відомий український художник Олександр Клименко, співзасновник мистецької групи «Паризька комуна».

“Дуже цікаво поговорили про зв’язок між сучасним мистецтвом, геополітикою та економікою. Ділюсь найбільш цікавими моментами, які я занотував.”

Написав засновник CEO Club Ukraine Сергій Гайдайчук на своїй сторінці Фейсбук.
  • Найбільша цінність мистецтва – воно насправді вічне. Приходять і уходять компанії, змінюються політичні режими, а мистецтво залишається.
  • Якщо ми подивимось на сучасне мистецтво, то найбільш митці, роботи яких оцінюються найвище, живуть в найбільш економічно розвинених країнах: США, Німеччина, Велика Британія, Японія, Китай тощо. І тут є «проблема курки і яйця»: невідомо, що має першість – розвиток економіки чи мистецтва? На думку Олександра, саме ті країни, які просувають своє мистецтво, стають успішними та заможними.
  • Те, що сучасне мистецтво певною мірою несамостійне і управляється великими процесами – інтуїтивно зрозуміло всім. А оскільки конкуренція держав триває і загострюється, то це відчутно і у мистецькій сфері. Під час Холодної війни ЦРУ цілеспрямовано підтримувало сучасне мистецтво, щоб здійснювати культурний вплив на СРСР.
  • Цікавий приклад Китаю – там зрозуміли, як працює західна модель просування мистецтва, та те, що мистецтво це також спосіб культурного домінування. Китайські бізнесмени завозили на Sotheby’s картини своїх митців і самі ж їх купували. Всі дивувались, дехто сміявся, але потрохи роботи китайських художників почали дорожчати і до їх купівлі підключились європейці та американці.
  • У Німеччині будь-який бізнесмен-колекціонер в першу чергу купує німецьке мистецтво. З точки зору розвитку внутрішнього ринку, власної культури та престижу країни треба купувати українських митців. Поки українські митці не стануть звичними в каталогах, сторінки яких перегортають колекціонери, їх не почнуть купувати.
  • Тренд сучасного мистецтва: художники «поляризуються», як і суспільство – одні заробляють купу грошей, інші займаються виживанням. Два «монстри» – британець Дем’єн Герст та американець Джефф Кунс – ділять між собою світове мистецтво.
  • Інший тренд: велетенська конкуренція призводить до того, що митці прагнуть створити те, що шокуватиме і втримає увагу глядача. Художнику важливо вигадати щось першим як Джексон Поллок чи Герхард Ріхтер. Але для цього треба бути вільним. Плюс це має бути грандіозне шоу – тому зараз у сучасному мистецтві принципово домінують гігантські формати.
  • Незалежно від того, колекціонуєте ви мистецтво чи ні, корисно відвідувати основні мистецькі події, наприклад, Art Basel чи Венеційський бієнале – це і яскраве видовище, і можливість цікавих контактів.
  • Багато колекціонерів сучасного мистецтва цінують також можливість прямого спілкування із авторами та мистецьким середовищем в цілому.

“Тож рекомендую цікавитись мистецтвом та підтримувати українських художників. Адже з кінця 1980-х в Україні – справжній сплеск культурного розвитку, «пасіонарний вибух», схожий на період початку ХХ століття. Кількість крутих робіт вражає. Хто знає, може саме зараз зростають наші нові Малевичі та Кандінські, які припинять гегемонію Герста і Куна.”

Порадив Сергій Гайдайчук на своїй сторінці Фейсбук.

Від Яна