– Які на Вашу думку, найбільш актуальні ринки для українських експортерів в 2021 році? З якими країнами нам необхідно активізувати міжнародне співробітництво та наскільки це важливо в сучасних реаліях?

Не існує ринків, які неможливо підкорити, є страх спробувати. Я прихильник тієї думки, що кожному покупцеві свій товар.

Чи можна передбачити заздалегідь без маркетингового дослідження, що в Малайзії шаленим попитом будуть користуватися  українські яблука та цифрові смарт-лічильники, в Чилі вдасться регулярно експортувати корм для домашніх тварин українського виробництва, а в Японію джеми з української дині.

Що об’єднує ці success stories українських експортерів? Вірно, не ринки збуту чи продукція, а наполегливість та правильна стратегія. Тому мій заклик не боятися, і пробувати відкривати двері нових можливостей.

Але, звісно, державна підтримка експортерів грає важливу роль, і варто все-таки звертати увагу на визначені пріоритетні ринки та загальнонаціональну експортну стратегію, адже для її реалізації створюються додаткові інструменти підтримки, програми, проекти тощо, які українські компанії можуть використовувати для досягнення своїх цілей.

Серед ТОП-7 пріоритетів і завдань української дипломатії на 2021 рік Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав розвиток відносин України з країнами Африки.

“У 2021 році – і це наш сьомий пріоритет – ми відкриємо новий горизонт для української дипломатії, українського бізнесу. Це Африка. Ми дуже ретельно готувалися до виходу на Африканський континент. Цілий рік ми аналізували, зважували свої можливості зі своїми амбіціями. Ми не хочемо кавалерійською атакою туди влазити, там дуже складний регіон. Проте ми побудували обережну, виважену, але, сподіваюся, дієву політику, яка дозволить зміцнити наші позиції на цьому континенті. Це буде вигідно українському бізнесу, державі і громадянам”.

Розповів очільник МЗС.

Багато акцентів робилося і МЗС України, і Офісом Президента України на перспективах співпраці з країнами Південно-Східної Азії, зокрема Кореєю, В’єтнамом, Таїландом, Сінгапуром. Китай залишається основним торговим партнером України за результатами товарообігу і 2019, і 2020 років.

Європейський напрям залишається одним з найперспективніших для українських експортерів з часу укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Експорт до ЄС — це не тільки виклики, а, в першу чергу перспективи та прибуток, адже купівельна спроможність та показники ВВП на душу населення жителів європейських країн є одними з найвищих в світі.

Продовжується розвиток активної двосторонньої співпраці зі стратегічними партнерами — США, Великою Британією, Німеччиною, Францією, Канадою, Польщею, Литвою, Азербайджаном.

Крім того, серед важливих пріоритетів реалізації інтересів України в регіональному вимірі є співпраця з Туреччиною.

Україна має перспективи у співпраці з країнами Центральної Азії. Особливо цікавим цей регіон може бути для компаній, спроможних реалізувати інфраструктурні проекти, а також експортерів АПК, адже населення регіону зростає, і відповідно збільшується попит на продукти харчування.

Щодо співпраці з країнами Латинської Америки та Карибського басейну, не варто прибирати з фокусу цей регіон. Створення спільних підприємств по вирощуванню лохини в Чилі та Перу з подальшим налагодженим експортом в Північну Америку може стати хорошою інвестицією, або ж реалізація спільних проекті в сфері фармацевтики та медицини з Кубою може стати непоганою ідеєю.

Відкриваючи нові ринки, Україна продовжує активну взаємодію з ключовими торговельними партнерами. У січні–листопаді 2020р. експорт товарів становив 44346,5 млн.дол. США, або 96,5% порівняно із січнем–листопадом 2019р., імпорт – 48243,8 млн.дол., або 87,1%. Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами зі 232 країн світу. Найбільшим торговельним партнером України за обсягом торгівлі товарами залишається Європейський Союз, а серед окремих країн – Китай .

Хотіла б звернути увагу на актуальні події, які можуть допомогти українським експортерам обрати вектор на 2021 рік.

Як відомо,  наприкінці 2020 року 14 азійсько-тихоокеанських держав (ASEAN) та Китай підписали найбільшу у світі угоду про зону вільної торгівлі. Вона охоплює більше двох  мільярдів людей та третину світового економічного виробництва.  Країни домовилися про зниження тарифів і встановлення загальних для усіх учасників угоди правил торгівлі. До Регіонального всебічного економічного партнерства (RCEP) увійшли: Китай, В’єтнам, Сінгапур, Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, М’янма, Бруней, Лаос, Камбоджа, Японія, Австралія, Південна Корея та Нова Зеландія. Домовленості стосуються торгівлі, послуг, інвестицій, електронної комерції, телекомунікації та авторських прав. До речі для Китаю і Японії це перший договір про вільну торгівлю, який їх пов’язує.

Для України Угода про Регіональне всебічне економічне партнерство – це додатковий маячок спрямувати свою увагу на азіатсько-тихоокеанський регіон, співпраця з яким має перспективи для українських експортерів. Також існує думка, що оскільки RCEP спонукатиме Євросоюз зміцнювати їхні торговельно-економічні відносини із третіми країнами поза межами азіатсько-тихоокеанський регіону, Регіональне всебічне економічне партнерство може потенційно сприяти швидшому створенню “промислового безвізу” між ЄС та Україною. 

З 1 січня цього року почали діяти дві нові угоди про вільну торгівлю, а саме з Ізраїлем і Великобританією. Українському бізнесу варто ознайомитись з цими угодами і новими можливостями.
Україна має 18 угод про вільну торгівлю, які охоплюють 46 країн світу: Ізраїль, Великобританією, ЄС, Канаду, Грузію, Македонію, Чорногорію, країни Європейської асоціації вільної торгівлі (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія), а також країни Співдружності незалежних держав.

Завдяки домовленостям щодо спрощення митних процедур та скасування/зменшення тарифів угоди про вільну торгівлю сприяють двосторонній комерції, тому варто звернути увагу на співпрацю із згаданими регіонами.

Для того, щоб не опинитися “на узбіччі” глобальних торговельних процесів, необхідно якомога більш активно і прагматично розвивати двосторонні партнерські відносини з різними регіонами світу.

– Яка роль торгових представництв в умовах глобалізації бізнесу?

Системне просування українських товарів та бренду «made in Ukraine» на іноземні ринки не може обмежуватися лише внутрішньою координацією процесу. Для успішної роботи на закордонних ринках та укладення угод необхідно повністю відчути національні особливості та методи ведення бізнесу. Незважаючи на процеси цифровізації та уніфікації  в світі, я вважаю, що у відповідальні моменти бажано мати людину «на місці», яка оперативно буде в змозі вирішити те чи інше питання.

У наших умовах великі українські компанії можуть відкривати закордонні офіси, але далеко не в кожній країні, це досить затратно. Що вже говорити про середній і малий бізнес?

Україна є експортно-орієнтованою державою. Тому питання необхідності інституту торгових аташе, відкриття компаніями своїх закордонних представництв,  пошуки інших інструментів для підтримки свого бізнесу за кордоном стає пріоритетним і вимагає невідкладного вирішення.

Одним з ключових інструментів цього механізму є торгові представники держави. Ця практика поширена в усьому світі. Торгові представники успішно лобіюють інтереси виробників різних країн. У Китаї їх робота є основою державної стратегії просування товарів на світові ринки.

Такий інститут державної влади дозволяє країні бути в постійному фокусі на ринках присутності національного бізнесу.

Створення на державному рівні інституту торгових аташе, який дозволяє сформувати базу для торгових переговорів, забезпечуючи бізнесу вищий статус.

Це зовсім інший рівень контактів, завжди свіжа, більш глибока аналітика ринків, сприяння всілякими державними і недержавними каналами просуванню українського експорту.

ТПП України як представник українського ділового співтовариства докладає всіх зусиль для зміцнення та розвитку взаємовигідної співпраці з різними країнами, та зокрема з Гамбією, і використовує для цього різні інструменти.

Одним із важливих механізмів налагодження та розвитку двосторонніх відносин є організація представництва за кордоном.

Це дуже потужний інструмент розвитку економічного співробітництва, який ми ще можливо недостатньо використовуємо.

ТПП України вже має 66 представників в 65 країнах світу.

На 2021 рік перед ними поставлені нові завдання, зокрема реальна допомога українському бізнесу. В нинішніх умовах – не втратити позиції на існуючих ринках і освоїти нові. Звісно завдання непросте, але вона визначається невтішною ситуацією, аналогів якої в нашій історії просто немає. Налагоджена співпраця з представниками ТПП України за кордоном надасть нові можливості для подальшого реалізації заходів з диверсифікації українського експорту і надання практичної допомоги малому та середньому бізнесу при здійсненні експортно-імпортних операцій.

В чому полягає соціальна відповільність торгових палат по всьому світу?

Система Торгово-промислових палат в Україні забезпечує сприятливе бізнес-середовище в Україні, створює та розширює можливості розвитку бізнесу через відкриття нових ринків для вітчизняного експорту, сприяння динамічній інтернаціоналізації українського бізнесу та активну інтеграцію в світову економіку, вдосконалення інституційного середовища в процесі діалогу бізнесу та влади, а також надання послуг, затребуваних бізнесом. 

Торгово-промислові палати по всьому світу задають настрій бізнесу, просувають інтереси і несуть відповідальність за ці заклики. Ми розуміємо свій вплив, тому закликаємо до правильних дій та цінностей на благо бізнесу, людей та довкілля. Поряд з цим ми підтримуємо безліч благодійних та соціальних проектів, ознайомитися з якими кожен може на офіційному сайті ТПП України (https://ucci.org.ua/). Серед них є і підтримка гендерної рівності і жіночого підприємництва, екології та «зеленої» економіки тощо.

Аню, як ви вважаєте, наскільки новообраний президент США Джо Байден вплине на розподіл сил у світі? Чи залишиться США світовим лідером і що зміниться у відношенні до України?

Беззаперечно, між Україною та Сполученими Штатами Америки існує стратегічне партнерство.  Значення двосторонніх відносин України з США на сьогодні також обумовлюється важливістю та авторитетом Сполучених Штатів в міжнародних відносинах загалом та міжнародних організаціях і багатосторонніх інституціях зокрема.

Важливою частиною двосторонніх відносин України та США є економічна та ділова складова. За даними Державної служби статистики України, за підсумками 10 місяців 2020 року загальний товарообіг між Україною та США склав 3,2 млрд. дол. США. Продовжують розвиватися бізнесові відносини на різних рівнях. Так, нещодавно було підписано угоду з компанією Westinghouse щодо переходу ще одного реактора української АЕС – типу ВВЕР-440 – на американське ядерне паливо. Наприкінці 2020 року відбулася зустріч у форматі відеозв’язку Президента України з президентом компанії Microsoft Бредом Смітом. Багато американських компаній можуть бути зацікавлені в українському ринку, а підтримку американському бізнесу в змозі надати різні організації та установи, зокрема і Торгово-промислова палата України, УкраїнськоАмериканська Ділова Рада (USUBC: U.S.-Ukraine Business Council), Американська торгова палата. В нас є всі інструменти, щоб налагоджувати співпрацю та залучати інвестиції вже сьогодні. Щодо далекоглядних перспектив покаже час.

– Як Україні залучати інвестиції під час коронакризи?

Говорячи про інвестиції в Україні, вважаю доречним процитувати виконавчого директора UkraineInvest Сергія Цівкача, який в своєму останньому інтерв’ю сказав, що навіть особливо складний для бізнес-спільноти 2020 рік завершується визначною в цьому контексті подією – ухваленням 17 грудня закону “Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями”.

Цей нормативно-правовий акт, що має на меті налагодити  в Україні механізм державного стимулювання інвестиційних проєктів, наразі очікує на підпис президента. Такий підхід використовує більшість країн, і нарешті цю практику запроваджує Україна.

Закон передбачає можливість надання державної підтримки вітчизняним та іноземним інвесторам. Малий та середній бізнес зможе звертатися за отриманням державних стимулів, створюючи спільні підприємства з українськими та іноземними партнерами. Головне – сформувати проєкт на визначений обсяг інвестицій. Завдяки тому, що термін реалізації ідеї і, відповідно, дії стимулів може становити до п’яти років, представники малого та середнього бізнесу мають усі можливості ефективно використовувати передбачений законом механізм.

Держава намагається забезпечити необхідні інструменти для того, щоб інвестору було комфортно в Україні, тому сподіваємося, що процес удосконалення системи буде тривати та приноситиме хороші результати.

У вересні минулого року парламент прийняв за основу законопроект №3761 про надання податкових пільг для великих інвесторів, а також законопроект №3762, який надає право на безмитне ввезення обладнання великими інвесторами.

В даний час Україна має унікальний шанс стати ключовим євразійським центром технологій, інфраструктури, виробництва і агробізнесу, який є ключовим компонентом нової глобальної системи ланцюжка поставок. Україна має логістичні переваги адже вважається “воротами в Європу” і займає позицію хаба між Заходом і Сходом.

ТПП України активно долучається до діалогу та підтримує ініціативи органів державної влади, які допомагають просувати нашу країну з точки зору інвестиційної привабливості на міжнародній арені.