Як зробити так, щоб українська мова, культура й традиції збереглися для наступних поколінь української громади Америки?
Про це йшлося на Першій щорічній конференції українських освітян США, яка відбулася в п’ятницю в Посольстві України в Вашингтоні, де побував власний кореспондент Укрінформу.
Подібний форум проводиться в Сполучених Штатах уперше за понад 70 років – з часів заснування Шкільної Ради при Українському Конгресовому Комітеті Америки (УККА). Нині Рада об’єднує більше сорока українських шкіл. Американські учасники конференції обговорили проблеми освіти та поспілкувалися з представниками української влади, у тому числі заслухали звернення Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич.
Як розповіла в коментарі агентству один з організаторів конференції, дружина посла України в США доктор Людмила Мазука, ідея встановити прямий діалог освітян Америки, Посольства і влади в Україні визрівала довгий час.
«З самого початку нашої каденції у мене виникла ідея зустрітися з учителями, директорами українських суботніх і недільних шкіл та організувати підтримку їх зусиль з боку України. Ми відвідали українські громади в понад 20-ти штатах, не ігнорували жодної зустрічі, намагалися почути всі їхні потреби», – зауважила вона.
Коли вже визріло конкретне бачення проблем, у жовтні минулого року в Посольстві у Вашингтоні відбулася зустріч з членами Шкільної Ради при УККА, де і народилася ідея провести таку конференцію.
Чому це важливо? З часів заснування Шкільної Ради українська громада на місцях самотужки намагалася зберегти свою ідентичність у тих сім’ях, які колись були вимушені іммігрувати до США, особливо серед молоді, яка була народжена вже в Америці.
За словами віце-президента УККА, директора Української інформаційної служби Михайла Савківа, цей процес можна навіть поділити на історичні етапи. «Ми пройшли через різні часи – від створення УККА в 1940 році, Другої світової війни, Холодної війни, відновлення Незалежності України – до зближення нашої громади з Україною», – зауважив Савків. Тож, за його словами, головна ідея освітніх зусиль полягала в тому, що наступні покоління є ґрунтом для майбутньої ідентичності української громади в Америці.
На конференцію прибув і 78-річний голова Шкільної Ради при УККА доктор Юрій Гаєцький. Він ще в 1979 році очолив Школу українознавства в Чикаго, працював в Українському науковому інституті при Гарварді, викладав у Римі, є професором Києво-Могилянської Академії та з 2003 року перебуває в керівництві Шкільної ради.
«Якщо ми віримо, якщо ми є християнами, то усвідомлюємо, що маємо за собою силу. З одного боку, ми маємо завдання, щоби дітям передавати любов до України разом з любов’ю до українських дисциплін, це є українознавство і українолюбство. З іншого боку, ми знаємо, що за нами є правда, і ми не падаємо духом», – зауважив професор.
Як підкреслив у коментарі Укрінформу Посол України в США Валерій Чалий, зусилля шкіл українознавства в Америці є водночас елементом стратегічного партнерства України і Сполучених Штатів.
«Важлива взаємодія не тільки в політичній, економічній, енергетичній площині, сфері безпеки, але й на рівні міжлюдських контактів. Велику роль у цьому відіграють українці США і, очевидно, що перша конференція українських освітян Америки дасть можливість скоординувати ці зусилля», – підкреслив дипломат.
Він зауважив, що на часі – виховання нового покоління. «Розгалужена мережа українських шкіл Америки дає можливість в різних штатах підтримувати і ініціативи України, і виховувати молодь»,- зазначив посол.
Він також висловив сподівання, що в майбутньому американські українці обійматимуть високі посади навіть у Конгресі США, як зараз вони присутні в американських виконавчих структурах. Адже, базові речі для розвитку стратегічного партнерства – це спільні цінності, підкреслив Валерій Чалий.
За підсумками роботи першої конференції її учасники прийняли Ухвалу, націлену, зокрема, на закріплення взаємодії Шкільної Ради при УККА з українським Міносвіти, науковими та навчальними установами України. Крім того, українські освітяни Америки домовилися створити платформу для обміну інформацією між собою, а також колегами з України. І що не менш важливо – попрацювати разом над адаптацією підручників для маленьких українців у США.